Embedded Files
Людмила Георгіївна Сокурянська — українська соціологиня, докторка соціологічних наук, професорка, академік Академії наук вищої школи України, віцепрезидентка Соціологічної асоціації України. Її професійний і науковий шлях нерозривно пов’язаний із Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна, якому вона присвятила своє життя. Наукові інтереси Людмили Георгіївни охоплюють соціологію освіти, соціологію молоді, соціологію особистості, аксіологію, проблеми суспільних трансформацій та формування ідентичності сучасної молоді. Її науковий доробок, багаторічна педагогічна діяльність та підготовка нових поколінь соціологів зробили вагомий внесок у розвиток української соціологічної науки.
Дитинство та шкільні роки
Людмила Георгіївна народилася 25 квітня 1949 року в Харкові. Навчалася в середній школі №7, яку закінчила 1966 року із золотою медаллю. Ще зі шкільних років вона вирізнялася активністю, допитливістю, енергійністю та ініціативністю, за що згодом отримала неофіційне звання «жертви ентузіазму». Навчалася на відмінно, брала активну участь у громадському житті школи, навчалася гри на фортепіано, співала та навіть написала гімн свого класу. Однією з найяскравіших подій шкільних років стала поїздка до Міжнародного дитячого центру «Артек», куди її було направлено як найкращу ученицю. На той час це було почесним визнанням навчальних досягнень і громадської активності. Перебування в «Артеку» подарувало їй незабутні зустрічі з видатними радянськими космонавтами, що назавжди залишилися в спогадах про дитинство.
Студентські роки та вибір професійного шляху
Після закінчення школи Людмила Георгіївна вступила до Харківського державного університету імені О. М. Горького (нині — Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна) на філологічний факультет. Навчання в університеті вона поєднувала з активним студентським життям: співала в університетському хорі, брала участь у художній самодіяльності та громадській діяльності. У 1971 році закінчила університет з відзнакою.
Згадуючи свій шлях, Людмила Георгіївна підкреслює, що людину значною мірою формує її оточення. У її житті було три жінки, які визначили професійний розвиток. Перша — шкільна вчителька російської мови та літератури Світлана Андріївна Нежуріна, яка вплинула на її інтерес до філології. Друга — Валентина Іларіонівна Астахова, яка очолювала художню раду університету. Саме їй Людмила Георгіївна завдячує тим, що університет назавжди став для неї другим рідним домом. Третьою постаттю стала Олена Олександрівна Якуба — фундаторка Харківської соціологічної школи.
Саме під впливом Олени Олександрівни Якуби остаточно сформувався професійний вибір Людмили Георгіївни. Навчаючись на філологічному факультеті, вона відвідувала факультет громадських професій, де Олена Олександрівна викладала соціологію. Саме ці заняття відкрили для неї нову науку й пробудили глибокий інтерес до неї. У 1968 році Людмила Георгіївна познайомилася зі співробітниками соціологічної лабораторії Харківського університету, створеної у 1963 році, а після закінчення університету розпочала в ній свою професійну діяльність.
Початок наукової кар’єри
Незабаром Людмила Георгіївна створила родину, зумівши гармонійно поєднати сімейне життя з інтенсивною дослідницькою та педагогічною діяльністю. У цьому їй незмінно допомагала підтримка чоловіка, який завжди з розумінням ставився до її відданості науці й університету, створюючи умови, за яких вона могла повною мірою присвятити себе улюбленій справі — науці, викладанню та своїм студентам.
У 1980 році в університеті було відкрито кафедру соціології, першою аспіранткою якої стала Людмила Георгіївна. Під керівництвом Олени Олександрівни Якуби 1984 року вона захистила кандидатську дисертацію на тему: «Особливості формування суспільно-політичної активності студентів у ЗВО в умовах розвиненого соціалістичного суспільства».
Загалом карʼєра Людмили Георгіївни є прикладом багаторічної відданості Харківському університету та соціологічній науці. Пройшовши шлях від молодшого наукового співробітника соціологічної лабораторії до професорки й завідувачки кафедри соціології, вона поєднує активну дослідницьку роботу з викладанням, підготовкою молодих науковців і розвитком соціологічної освіти.
Розквіт професійної діяльності
У 2007 році Людмила Георгіївна захистила докторську дисертацію на тему «Ціннісна детермінація становлення соціальної субʼєктності студентства в умовах соціокультурної трансформації», яка стала вагомим підсумком багаторічних наукових досліджень і відкрила новий етап її професійної діяльності.
З 2001 по 2025 рік Людмила Георгіївна очолювала кафедру соціології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Під її керівництвом кафедра продовжила зміцнювати свої наукові традиції, розвивати міжнародну співпрацю, готувати нові покоління соціологів і залишатися одним із провідних центрів соціологічної освіти в Україні. Визнанням її багаторічної праці стало присвоєння у 2015 році почесного звання «Заслужений професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна», а також нагородження Орденом княгині Ольги III ступеня у 2020 році.
Поряд із науковою та управлінською роботою Людмила Георгіївна завжди приділяла значну увагу студентам і розвитку академічної культури факультету. Вона є не лише високопрофесійною викладачкою й науковицею, а й людиною, яка формує особливу атмосферу соціологічного факультету. З її ім’ям пов’язано чимало факультетських традицій.
Людмила Георгіївна започаткувала посвяту першокурсників у соціологи, для якої створила текст урочистої клятви соціолога та гімн соціологічного факультету. За часів офлайн-навчання вона пригощала майбутніх соціологів своїм фірмовим тортом під час посвяти.
Викладаючи першокурсникам «Вступ до соціології» в офлайн-форматі, Людмила Георгіївна з власної ініціативи завершувала заняття спільним виконанням міжнародного студентського гімну Gaudeamus. Для багатьох студентів саме ці традиції стали одними з найтепліших спогадів про навчання.
Особливого значення Людмила Георгіївна надає збереженню традицій і спадкоємності Харківської соціологічної школи. На знак глибокої поваги до своєї Вчительки Людмила Георгіївна сприяла відкриттю на факультеті навчальної аудиторії імені Олени Олександрівни Якуби.
Водночас діяльність Людмили Георгіївни давно виходить за межі рідного факультету. Як віцепрезидентка Соціологічної асоціації України вона докладає значних зусиль до розвитку української соціологічної спільноти, продовжуючи традиції, закладені разом із попередніми поколіннями вітчизняних соціологів. Не одне десятиліття Людмила Георгіївна є організаторкою міжнародних конференцій («Харківські соціологічні читання», «Якубинська наукова сесія» тощо), круглих столів, семінарів та інших фахових заходів.
Окреме місце в діяльності Людмили Георгіївни в САУ посідає «Школа молодого соціолога» — її освітньо-наукова ініціатива, яка вже багато років об’єднує студентів, аспірантів і молодих дослідників із різних куточків України. У межах Школи провідні українські науковці та запрошені іноземні дослідники проводять лекції, майстер-класи й дискусії, створюючи простір для професійного спілкування, обміну досвідом та підтримки нового покоління дослідників. Ця ініціатива стала ще одним важливим внеском Людмили Георгіївни в розвиток української соціології.
Паралельно з викладацькою, адміністративною та організаційною діяльністю Людмила Георгіївна долучається до проведення (зокрема в ролі керівниці) масштабних регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових досліджень, присвячених проблемам молоді, освіти, соціальних трансформацій та розвитку сучасного українського суспільства.
Окремим напрямом діяльності Людмили Георгіївни є розвиток українських соціологічних наукових видань. Упродовж багатьох років вона бере активну участь у редакційній роботі таких фахових журналів, як «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія “Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи”», «Український соціологічний журнал», «Український соціум» та інших, підтримуючи високі стандарти наукових публікацій.
Особливе місце в професійному житті Людмили Георгіївни посідає підготовка нових поколінь українських соціологів. Під її науковим керівництвом захищено 15 кандидатських і 4 докторські дисертації. Її учні працюють у закладах вищої освіти, наукових установах та дослідницьких центрах України й за її межами, продовжуючи традиції Харківської соціологічної школи.
Уже понад пів століття Людмила Георгіївна залишається відданою своєму покликанню, поєднуючи наукові дослідження, викладання, наставництво та розвиток української соціологічної спільноти. Її професійний шлях є прикладом служіння університету, українській соціології та людям, для яких соціологія завдяки їй стала не лише професією, а й справою життя.
Сокурянська Л.Г. CV.pdfPage updated
Google Sites
Report abuse